Як перевірити безударную голосну в суфіксах
Дуже часто при використанні тих чи інших слів виникають питання про правопис ненаголошених голосних. Дійсно, в російській мові зустрічаються суфікси "-ек-" і "ик", "-ец-" і "-іц-", "-чек-" і "-чик-". Щоб вирішити питання про написання гласною в суфіксі, потрібно знати кілька правил.

Основне правило перевірки
Основним способом перевірки ненаголошеній гласною в суфіксі є підбір слова з тим самим суфіксом, де голосна виявляється під наголосом.
приклади:
- "Пекар", "аптекар" (перевірочне слово: дзвонар) -
- "Сміливість", "радість" (злість) -
- "Дідівський", "Малиновський" (московський) -
- "Краса", "висота" (широти), і так далі.
Буває, що підібрати перевірочні форми таким чином досить складно, крім того, існують винятки, але даний варіант виручить у багатьох випадках.
Інші способи визначення правопису
При перевірці написання суфіксів "-ек-" і "ик" потрібно пам'ятати, що "ик" не змінює своєї форми при відмінюванні, а буква "е" є швидкої гласною. Наприклад: "двірник" (двірника), "учень" (учня) або "баранчик" (баранчика), "першачків" (першокласник).
Перевіряючи написання суфіксів "-ец-" і "-іц-", потрібно визначити, до якого роду відноситься слово. Іменники чоловічого роду на кінці мають суфікс "-ец-" ( "смалець", "хлопець"), у іменників середнього роду в кінці пишеться "-ец-", якщо наголос варто після суфікса, і "-іц-", якщо наголос розташовується перед суфіксом ( "пальтечко", але "політиці"). Якщо слово жіночого роду, пишеться суфікс "-іц-" ( "спокусниця", "сходи").
Суфікси "ечк-", "-ічк-". Суфікс "ечк-" вживається в іменників, утворених від слів, що мають у формі родового відмінка суфікс "-ек-": "віконечко" (віконце - віконець), "леечка" (лійка - лійок). Також цей суфікс пишеться в зменшувально-пестливих формах власних назв ( "Женечка", "Світланка"). Суфікс "-ічк-" пишеться в іменників жіночого роду, утворених від слів з суфіксом "-іц-": "гудзик" (гудзик), "синичка" (синиця).
У прикметників пишеться суфікс "-енн-" ( "-ен-"): "вітряний", "провітрений", "прострочений". У коротких прикметників, утворених від повних форм, що закінчуються на "-йний" в суфіксах пишеться "е" ( "спокійний", "прямолінійний"). Виняток становить слово "гідний" - "гідний".
У словах, що закінчуються на "ма", при утворенні прикметників пишеться суфікс "-енн-" ( "тимчасовий", "полум'яний").
Для перевірки дійсних дієприкметників необхідно подивитися, від дієслова якого відмінювання воно утворено. Якщо вихідний дієслово I дієвідміни, суфікс "-ущ-" ( "-ющ-"): "шукає" (шукати), "знає" (знати). Якщо дієслово II дієвідміни, причастя буде закінчуватися на "-ащ -" ( "- ящ-"): "звабливий" (вабити), "значущий" (значить).
У пасивних причастя, утворених від дієслів I дієвідміни, пишеться суфікс "-ем-": "одягається" (одягати), "бажаний" (бажати) - від дієслів другої дієвідміни пишеться "-ім-": "видимий" (бачити), "чутний" (чути).
винятки:
- пасивні дієприкметники, які означають рух, пишуться з "-ім-": "рухомий" (хоча "рухати" - I спр.) -
- дійсне причастя від "світитися" (II спр.), звучить, як "брезжущім".